їхати навпростець

1. n (the straight)

1) прямизна

2) пряма лінія

3) (остання) пряма (перед фінішем)

4) чесність

5) карти, що йдуть підряд відповідно до їх достоїнства

6) амер. правда, істина; правильне твердження

2. adj

1) прямий, незігнутий

2) що не відхиляється від курсу; що не сходить з дороги; безперервний

3) некучерявий (про волосся)

4) авт. з циліндрами в ряд (про двигун)

5) правильний, рівний, у порядку

6) розм. чесний, щирий, відвертий

7) розм. вірний, надійний

8) амер. відданий своїй партії

9) амер. нерозведений (водою)

10) амер., розм. поштучний

11) театр. що належить до визначних п'єс

12) карт. розташований по порядку

3. adv

1) прямо, по прямій лінії

2) безпосередньо, прямо

3) правильно, точно, влучно

4) чесно, відверто, прямо

5) негайно, відразу

4. v

1) випрямляти, розпрямляти

2) одягати небіжчика

* * *

1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія

2) cпopт. фінішна пряма

3) чесність

4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)

5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанин

1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервний

2) правильний, рівний; який знаходиться в порядку

3) чесний, прямий, щирий

4) вірний, надійний

5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії

6) cл. нерозбавлений

7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого

8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)

9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одному

10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)

11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)

12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)

13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)

1) по прямій лінії, прямо

2) прямо, безпосередньо

3) правильно, точно, влучно

4) правильно, упорядковано

5) чесно, відкрито, прямо

6) об'єктивно ( у газетних повідомленнях)

7) ясно, чітко, тверезо

8) у сполученнях

1) тк.; sing ( the straight) прямизна; пряма лінія

2) cпopт. фінішна пряма

3) чесність

4) кapт. карти, підібрані підряд по достоїнству, "порядок", "стріт" ( у покері)

5) нормальна людина (не гомосексуаліст, не наркоман); несхв. "добропорядна" людина, обиватель, міщанин

1) прямий, невигнутий; який не відхиляється від курсу, який не сходить зі шляху; безперервний

2) правильний, рівний; який знаходиться в порядку

3) чесний, прямий, щирий

4) вірний, надійний

5) cл. який неухильно підтримує рішення своєї партії; відданий своїй партії

6) cл. нерозбавлений

7) cл.; кoм. фіксований, прейскурантний ( про ціну); без знижки за велику кількість купленого

8) лiт., театр. чистий за жанром; природний, органічний ( про гру актора); звичайний, рядовий (про лiт. твір)

9) який іде по порядку; кapт. розташований один по одному

10) cпeц. об'єктивний ( про газетні повідомлення)

11) звичайний, традиційний; нормальний; здоровий ( про психіку)

12) єдиний ( про спосіб винагороди); прямий ( про відрядність)

13) прямий, безпосередній (про спостереження, розрахунок)

1) по прямій лінії, прямо

2) прямо, безпосередньо

3) правильно, точно, влучно

4) правильно, упорядковано

5) чесно, відкрито, прямо

6) об'єктивно ( у газетних повідомленнях)

7) ясно, чітко, тверезо

8) у сполученнях

1) см. Переваливание. Итти, ехать на -вал - іти, їхати навпростець, навмання;

2) геогр. - перехід (-ходу), перевал.

* * *

1) перева́л, -у

2) с.-х. перева́л, -у, планта́ж, -у

1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;

2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];

3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;

4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;

5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.

* * *

1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто

2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро

3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо

1. n

1) полювання

2) мисливське угіддя

3) право відстрілу

4) група мисливців

5) змагання з стрільби

6) стрільба

7) залп

8) стрімкий рух; ривок, кидок

9) спорт. сильний удар (кидок)

10) амер. проміжок між ударами весел

11) приступ

12) бистрина; стрімкий потік

13) водоспад

14) текст. прокидання човника; уточина

15) тех. жолоб, лоток; ринва

16) сміттєпровід

17) канал через греблю

18) с.г. розкіл (для худоби)

19) геол. шток

20) геол. скупчення руди

21) ріст, проростання

22) брунька; паросток; гілочка

23) відріг

24) нащадок

25) бот., зоол. приріст

v (past і p.p. shot)

1) стріляти; вести вогонь

2) робити постріл (про зброю)

3) уразити; влучити; поранити, убити

4) розстрілювати (тж shoot up)

5) полювати

6) кидати, шпурляти

7) спорт. із силою посилати (м'яч); сильно бити (по м'ячу)

8) амер. передавати, давати

9) випромінювати

10) промчати, промайнути; пронестися (тж shoot along, shoot forth)

11) пронизувати; сіпати, стріляти, штрикати (про біль)

12) скидати, звалювати; звантажувати

13) засувати (відсувати) (засув); уставляти (ключ)

14) протягувати, утягувати (нитку)

15) кін. знімати

16) амер. фотографувати

17) амер., розм. залишати, кидати

18) амер., розм. відсилати швидко (з терміновим дорученням)

19) проростати; давати паростки; розпукуватися

* * *

1) полювання; мисливське угіддя; право відстрілу; група мисливців

2) змагання зі стрільби

3) кiнo, фoтo зйомка

4) стрімкий рух; ривок, кидок; cпopт. сильний удар, кидок; cл. проміжок між ударами весел

5) напад (кашлю, болю)

6) запуск (ракети, експериментальний)

7) промінь

8) стромовина, бистрина; стрімкий потік; водоспад

9) тeкcт. прокидка човника; уточина

10) тex. жолоб; лоток; похилий стік; сміттєпровід

11) канал для проходження через греблю; c-г. розкол ( для худоби)

12) гeoл. шток; рудне скупчення

1) стріляти; вести вогонь; вистрілювати, здійснювати постріл ( про зброю)

2) попасти, вразити ( з вогнепальної зброї)

3) стріляти, полювати; (for, at) полювати ( за чим-небудь); націлюватися ( на що-небудь)

4) шпурляти, кидати; викидати, вивергати (полум'я, дим, лаву); запускати (феєрверк, ракету); cл. передавати, давати

5) випромінювати

6) cпeц. викидати ( частинки); бомбардувати ( частинками); пронизувати, прорізати ( про промені)

7) пронестися, промчати, промайнути (shoot along, shoot forth)

8) пронизувати, смикати, стріляти ( про біль)

9) скидати, звалювати, вивантажувати

10) засувати або відсувати ( засув); засуватися або відсуватися ( про засув)

11) видаватися, виступати

12) кiнo знімати, проводити зйомки; cл. фотографувати

13) грати (в ігри, пов'язані з кидками); cпopт. з силою посилати ( м'яч); робити сильні удари ( по м'ячу); набирати очки, вигравати

14) робити ставку ( в азартній грі); програти ( у кості)

15) cл. відправляти швидко або зі спішним дорученням

16) cл.; cл. залишати, кидати

17) гipн. відпалювати

18) мop. брати висоту ( світила)

19) cл. робити упорскування, вливання; робити укол ( кому-небудь); впорскувати наркотик ( собі)

1) ріст; проростання

2) бoт. паросток; гілочка; відгалуження; нащадок

3) бoт., зooл. приріст

int груб. чорт його бери!; оце так! ( виражає досаду або подив)

1) предл. с род. п. - повз, проз, (реже) поз, попри кого, що, побіля, (п)обіч кого, чого, (диал.) мимо що и чого. [Повз нього проскочив кіньми становий (Коцюб.). Їдемо повз тютюнові плантації (Кониськ.). Що-дня йду проз вашу хату (Звин.). Наглядів гарну молодичку та все біга поз двір, щоб як-небудь зачепити її (Рудч.). Орлів імперії нести поз образ імператора (Л. Укр.). Мусів бігти попри вас (Франко). Іду попри корчму (Кам'янеч.). А тривайте лишень, я піду побіля його (Квітка). Мимо колодізь ішли (Сл. Гр.). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас (Куліш)]. Проходить, пройти, проезжать, проехать, пролетать, пролететь -мо кого, чего - проходити, пройти, їхати, проїхати, летіти (пролітати), пролетіти повз кого, що, минати, минути, поминати, поминути, обминати, обминути кого, що. [Пішла стежкою навпростець, минула манастир (Н.-Лев.). Але подушка поминула його та влучила благочинного по голові (Н.-Лев.)]. Я прошол -мо вас - я пройшов повз вас, я минув вас. Проезжал -мо моего дома, а ко мне не заехал - їхав повз мою хату (или минав мою хату), а до мене не заїхав. -мо такого явления пройти нельзя - об[по]минути таке явище не можна. Пропускать, пропустить -мо ушей, глаз - см. Пропускать 5;

2) нрч. - мимо (малоупотребит.), стороною, побіля, (п)обіч, не туди; повз кого, що; (обыкновенно же мимо передаётся описательно через выражения с глаголом минати и пр.). [Стоїть собі кацапчук, тілько поглядає, а кацапка мимо йде та й його питає (Рудан.). Стороною дощ іде, стороною (Купал. пісня). Побіля їхав, до нас не заїхав (Звин.). Дим несеться не в вічі, а побіля (обіч) (Крим.)] Поля, луга, река, текущая -мо - лани, луки, ріка, що повз їх протікає. Он выстрелил -мо - він не влучив. Опять -мо! - знов не влучив! знов не туди! знов побіч! Не -мо говорится, молвится - не на вітер говориться (кажеться). Проехать -мо - минути, поминути кого, що. -мо, всё -мо и -мо - геть далі, все далі і далі; побіля, все побіля й побіля. Поди-ка ты -мо! проваливай -мо! - іди (собі) геть! (отвяжись, не получишь) дзуськи! дзусь! адзусь! Пошол -мо! (кучеру) - минай! не с[зу]пиняйся! поганяй! (фамил.) паняй! Ступить -мо - не так ступити, ступнути обік, (споткнуться) спотикнутися, спіткнутися.

* * *

1) нареч. ми́мо; (возле, около) поблизу́, побіля́ и побі́ля

2) (кого-чего) предл. повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

направиться

1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);

2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];

3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;

4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];

5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];

6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);

7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.

* * *

несов.; сов. - напр`авиться

1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш

2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися

3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться

4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться

5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

1. прямий, рівний, прямо, рівно, просто; доғру хавалля прямі пагони сопілочника Г; доғру ал- піти навпростець О, К; доғру йер рівне місце СМ; доғру чӧль рівне поле К; доғру т'ит- іти прямо К, М; доғру сохахнен прямо по вулиці Б.

2. правильний, вірний, правдивий, щирий, відвертий; правильно, вірно; щиро, відверто, прямо, просто; доғру адам У, доғру киши СБ правдива, щира, чесна людина; мен сеэн доғру анан я твоя правдива матір Г; доғру йасаробити правильно У; доғру айт- кажи правду П-Б; хайда т'етэҗекси? айт доғрусун куди йдеш? скажи правду Б; эйи доғрусу сӧле кажи щиру правду СЛ, СК; доғрудан айт- казати прямо СМ.

3. прямо, просто, безпосередньо; т'ельди ӱйӱнӱн доғрусуна дійшов прямо до само ї своєї хати СМ; мых сне доғру прямо на кілочок, на цвях СМ; пор. доғур, доғуру.